Оскар Вайльд – один із найвідоміших представників англійського декадансу, автор, який сміливо поєднав естетику краси з філософією морального занепаду. Його роман «Портрет Доріана Ґрея» став не лише літературним шедевром, а й своєрідним викликом суспільним нормам вікторіанської доби. Це єдиний роман Вайльда, написаний у час, коли його погляди на мистецтво, життя й людську душу досягли найбільшої гостроти. Книга, що спричинила шквал суперечок, звинувачень і навіть вплинула на долю автора, сьогодні сприймається як глибоке дослідження людської натури – красивої, але крихкої, безгрішної на вигляд, та зруйнованої всередині.

У центрі твору – юнак Доріан Ґрей, який, вражений своїм портретом, бажає зберегти вічну молодість, залишивши старіння полотну. Його бажання збувається, але ціна – надто висока. Від миті, коли краса стає для нього найвищою цінністю, починається шлях морального спустошення. Доріан поринає у світ розкоші, гедонізму та облуди, переконаний, що наслідки його вчинків зникають разом із його щирістю.

Автор торкається тем спокуси, провини, лицемірства суспільства й духовної порожнечі, що ховається за зовнішньою вишуканістю. Саме тому «Портрет Доріана Ґрея» продовжує хвилювати читачів, спонукаючи кожного запитати себе: чи не ми самі створюємо свій портрет?