Це перша нова книжка Ліни Костенко за останні 20 років мовчання і перший її прозовий роман.

Роман написано від імені 35-річного комп’ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної дезінформації і тотального відчуження, він – заручник світових абсурдів – прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом. За жанровою стилістикою Записки українського самашедшого – насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання й публіцистики.